Привіт! Мене звати Володя, і я стою за блогом Joy Ride. Я вже понад 14 років у велотемі — від збирання своїх перших кастомних байків та роботи у веломайстернях до відкриття власної веломайстерні в якій особисто працював останні 6 років.
Я люблю не лише катати на велосипеді гірськими трейлами, а й ремонтувати та налаштовувати велосипед.
За цей довгий час мені вдалось зібрати великий досвід. Я розумію принцип роботи велосипеда та його частин. Знаю, як повинен працювати справний велосипед і одразу відчуваю коли з ним щось не так.
Тому і створив Joy Ride — щоби ви менше гуглили і більше катали.
З часом вийшов за межі домашніх трас. Почав катати у байк парках і горах західної України. Байк парки в Пилипці і Буковелі були мої фаворити. А кожна поїздка дикими трейлами Карпат була практикою на новому рельєфі та тест на витривалість.
Ці споти сформували в мені витривалість, технічну базу й повагу до трейлу, як до вчителя. Я навчився правильно налаштовувати підвіску під тип траси, зрозумів чому важливо мати правильний тиск в шинах та в цілому зрозумів фізику маунтінбайку, щоб катати технічно, а не агресивно. А також навчився обирати захист та спорядження для безпечного і комфортного катання, як в бак парках, так і в беккантрі турах.
Усе почалося ще з локальних трейлів, де я роками розвивав навички на практиці – без “підручників”. Про мокре коріння тоді ще ніхто не розповідав. Домашні траси дали мені основу! Я відчув байк та навчився контролювати його тілом. Навчився відчувати щеплення коліс з грунтом та розуміти, як веде себе байк на різних відрізках трейлу. Це був ґрунт на якому виросло все інше.
Цей досвід я передаю у блозі Joy Ride — щоб кожен міг катати впевнено, технічно і з задоволенням, незалежно від рівня.
Таке дозвілля привело мене до моєї професії веломеханіка. Адже після такого катання велосипед потрібно було обслуговувати, щоб не “вистрелити собі в спину” під час наступного заїзду.
Усе почалося ще з локальних трейлів, де я роками розвивав навички на практиці – без “підручників”. Про мокре коріння тоді, ще ніхто не розповідав. Домашні траси дали мені основу! Я відчув байк та навчився контролювати його тілом. Навчився відчувати щеплення коліс з грунтом та розуміти, як веде себе байк на різних відрізках трейлу. Це був ґрунт на якому виросло все інше.
З часом вийшов за межі домашніх трас. Почав катати у байк парках і горах західної України. Байк парки в Пилипці і Буковелі були мої фаворити. А кожна поїздка дикими трейлами Карпат була практикою на новому рельєфі та тест на витривалість.
Ці споти сформували в мені витривалість, технічну базу й повагу до трейлу, як до вчителя. Я навчився правильно налаштовувати підвіску під тип траси, зрозумів чому важливо мати правильний тиск в шинах та в цілому зрозумів фізику маунтінбайку, щоб катати технічно, а не агресивно. А також навчився обирати захист та спорядження для безпечного і комфортного катання, як в бак парках, так і в беккантрі турах.
Цей досвід я передаю у блозі Joy Ride — щоб кожен міг катати впевнено, технічно і з задоволенням, незалежно від рівня.
Таке дозвілля привело мене до моєї професії веломеханіка. Адже після такого катання велосипед потрібно було обслуговувати, щоб не “вистрелити собі в спину” під час наступного заїзду.
Відремонтувавши сотні різних велосипедів я освоїв повний спектр технічних робіт:
Також я зрозмів що не помилився з вибором своєї професії. Чому я так думаю можна дізнатись зі статті: “Чому робота веломеханіка – це справжня робота мрії“.
Досягнувши високого рівня майстерності я зрозумів, що хочу встановлювати власні стандарти якості. Тому свого часу я прийняв рішення відкрити власну справу.
Тепер я не просто ремонтував велосипеди, але і ніс повну відповідальність перед клієнтами.
Не з інструкцій та скриптів, а з досвіду та простою мовою вмію допомогти клієнту вибрати правильну запчастину, визначитись з апгрейдом або зібрати байк з нуля — так, щоб все працювало.
У Joy Ride я ділюсь практичними гайдами: не “теорією”, а тим, що працює в реалі.
Мій шлях механіка почався, коли я сам намагався полагодити свій байк після активного катання. А потім — байк друга. Все робилось старими інструментами мого дідуся часів СРСР. А потім усе закрутилось: десятки ремонтів, сотні налаштувань, робота у веломайстернях.
У веломайстернях я навчився працювати швидко і якісно. З повною відповідальністю та турботою про клієнта та його байк.
Мій шлях механіка почався, коли я сам намагався полагодити свій байк після активного катання. А потім — байк друга. Все робилось старими інструментами мого дідуся часів СРСР. А потім усе закрутилось: десятки ремонтів, сотні налаштувань, робота у веломайстернях.
У веломайстернях навчився працювати швидко і якісно. З повною відповідальністю та турботою про клієнта та його байк.
Відремонтувавши сотні різних велосипедів я освоїв повний спектр технічних робіт:
Досягнувши високого рівня майстерності я зрозумів, що хочу встановлювати власні стандарти якості. Тому свого часу я прийняв рішення відкрити власну справу.
Тепер я не просто ремонтував велосипеди, але і ніс повну відповідальність перед клієнтами.
Не з інструкцій та скриптів, а з досвіду та простою мовою вмію допомогти клієнту вибрати правильну запчастину, визначитись з апгрейдом або зібрати байк з нуля — так, щоб все працювало.
У Joy Ride я ділюсь практичними гайдами: не “теорією”, а тим, що працює в реалі.
Власна веломайстерня не тільки покращила мої вміння ремонтувати велосипеди, а й просувати власну справу.
Я займався:
З досвіду велосипедиста знаю, як важко знайти свого механіка і розумію, як мислить велосипедист в пошуку. Знаю, що він шукає, на які слова реагує.
Знаю як зробити так, щоб сайт або сторінка працювали на довіру, а не просто “висіли в інтернеті”.
Тепер ці навички я використовую в блозі Joy Ride для того, щоб Ви знаходили мене та отримали перевірений контент, який робить маунтінбайк доступним.
Власна веломайстерня не тільки покращила мої вміння ремонтувати велосипеди, а й просувати власну справу.
Я займався:
З досвіду велосипедиста знаю, як важко знайти свого механіка і розумію як мислить велосипедист в пошуку. Знаю, що він шукає, на які слова реагує.
Знаю як зробити так, щоб сайт або сторінка працювали на довіру, а не просто “висіли в інтернеті”.
Тепер ці навички я використовую в блозі Joy Ride для того, щоб Ви знаходили мене та отримали перевірений контент, який робить маунтінбайк доступним.
Зараз я живу в Ірландії. Досліджую локальні трейли та місцеву велокультуру.
Я веду блог Joy Ride, у якому ділюся цим досвідом — чесно, доступно і без зайвої теорії. Усе, що я пишу — це те, що працює в реальному житті та робить маунтінбайк доступним.
Я пройшов шлях райдера, механіка і власника веломайстерні і розумію, як працює сервіс “під клієнта” — коли важлива не тільки якість, а й вчасність, комунікація, пояснення.
Вміння зрозуміти, чого хоче райдер — навіть якщо він сам цього не може пояснити — це одна з найцінніших навичок, які я здобув.
Я продовжую практикуватись! Окрім механіки, я вивчаю технічні мануали виробників, читаю форуми, тестую інструменти й компоненти на власному досвіді. Я вірю, що хороший механік — це той, хто завжди навчається. І я навчаюсь щодня.
Я пройшов шлях райдера, механіка і власника веломайстерні і розумію, як працює сервіс “під клієнта” — коли важлива не тільки якість, а й вчасність, комунікація, пояснення.
Вміння зрозуміти, чого хоче райдер — навіть якщо він сам цього не може пояснити — це одна з найцінніших навичок, які я здобув.
Я продовжую практикуватись! Окрім механіки, я вивчаю технічні мануали виробників, читаю форуми, тестую інструменти й компоненти на власному досвіді. Я вірю, що хороший механік — це той, хто завжди навчається. І я навчаюсь щодня.
Зараз я живу в Ірландії. Досліджую локальні трейли та місцеву велокультуру.
Я веду блог Joy Ride, у якому ділюся цим досвідом — чесно, доступно і без зайвої теорії. Усе, що я пишу — це те, що працює в реальному житті та робить маунтінбайк доступним.
